Відповідь на запит податкової

Мабуть кожному суб'єкту господарювання в Україні (як ФОП так і юридичним особам) доволі часто приходилось отримувати запити («листи щастя») від контролюючих (податкових) органів з метою отримання документів та надання інформації стосовно ведення їхньої господарської діяльності.

Контролюючим органом у розумінні ПКУ є податкові органи до складу якого входять: державні податкові інспекції, головні управління державних податкових інспекцій та Державна податкова служба Україна як центральний орган виконавчої влади який реалізує державну податкову політику.

Порядок оформлення та підстави надіслання запиту податковими органами про надання інформації необхідної для виконання покладених на податкові органи функцій, завдань, та її документального підтвердження встановлений ПКУ та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого ПКМУ від 27.12.2010р. № 1245.

Зокрема, податкові органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на податкові органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу і має містити: 1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку податкового органу.

Підстави для надсилання запиту визначені п.п.73.3.1 п.73.3 ст. 73 ПКУ.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано: за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення; або особисто вручені платнику податків (його представнику); або надіслані засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Тобто, документи в такому випадку надсилаються в електронний кабінет платника податку.

Водночас, законодавцем також передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених пунктом 73.3 ст. 73 ПКУ, платник податків звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит.

По-перше, зареєструвати запит, зазначивши дату фактичного отримання в журналі реєстрації вхідної кореспонденції (за наявності), зберігати конверт зі штрих-кодом, що дасть змогу надалі перевірити та довести фактичне отримання запиту платником податку. Після отримання запиту від податкового органу, платник податків зобов'язаний протягом протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту надати запитувану інформацію у запиті або повідомити про причини відмови посилаючись на норми діючого законодавства України. А у разі у разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті податкового органу — протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. По-друге, визначити кінцеву дату надання відповіді на запит і контролювати надсилання відповіді на запит (вихідні та святкові дні не рахуються).

По-третє, обов'язково перевірити запит на дотримання податковим органом формальних ознак, а саме: вихідний номер (штрих-код), дату, повноваження підписанта, наявність печатки.

По-четверте, перевірити запит на наявність підстав для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує.

На цьому етапі податкові органи як правило у запитах про надання відповідної інформації платником податків досить часто не вказують чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства натомість зазначають загальні посилання на наявність певних відомостей, які можуть свідчити про приховування (заниження) об'єктів оподаткування. Такі дії є порушенням з боку податкового органу у зв'язку із не зазначенням конкретних підстав для надсилання запиту що у свою чергу свідчить про звільнення платника податків від обов'язку надавати відповідну інформацію. Аналогічна позиція висловлена в позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постановах від 25 березня 2019 року (справа №806/4875/14) та від 17 липня 2019 року (справа №808/553/18), в тому числі в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року (справа №820/2993/16).

По-п'яте, прийняти управлінське рішення щодо надання або ненадання переліку інформації, яка запитується, і переліку документів, які пропонується надати.

По-шосте, з урахуванням вище викладеного підготувати відповідь на запит і направити до податкового органу з дотриманням відповідних строків.

На цьому етапі треба розуміти, що неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит податкового органу в інших випадках, передбачених ст.73 ПКУ, потягне на штраф в розмірі однієї мінімальної зарплати (у 2023 році - 6700 грн.), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Також у разі не надання відповіді на запит податкового органу є підставою для проведення деяких позапланових документальних перевірок у відповідності до п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Окремо звертаємо увагу, що порядок оформлення відповіді на запити податкового органу чинне законодавство України не містить.