Стягнення заборгованості

Усім відомо, що гроші є найбільш поширеною у світі «цінністю», адже забезпечують функціонування не лише держави, а й життя людини.
Законодавство багатьох країн світу класифікують гроші не лише як платіжний засіб, а також як майно.

З урахуванням цього, розпоряджаючись своєї власністю, тобто грошима, держава передбачила для осіб механізми захисту прав у відповідній групі правовідносин, в яких задіяна оплата, або ж передача грошей.

Тож для усвідомлення того як виникає борг, необхідно розуміти структуру правовідносин що регулюють відповідне питання.

Найпоширенішою підставою виникнення боргу є договір, який укладено між особами. Що у свою чергу породжує взаємні права та обов’язки у сторін договору.

Не виконання обов’язків передбачені договором однієї стороною впливають на права та інтереси другої сторони договору, тим самим породжують порушення права, що автоматично переводить статус сторони, яка допустила порушення в порушника. Відповідно у іншої сторони виникає право на захист свого порушеного права.

Найтиповішими та масовими проявами порушень, через що виникають борги, виникають зокрема, але не виключно, з таких видів договорів: позики, кредиту, лізингу, купівлі-продажу, оренди (найму), поставки, міжнародні контракти, контрактації сільськогосподарської продукції, підряду, надання послуг, перевезення вантажу, чартеру (фрахтування), страхування, тощо. Перелік правочинів, на підставі чого може виникнути борг дуже великий.

Ураховуючи великий спектр договорів, їх сторін, законодавець передбачає відповідні способи захисту, якими особа може користуватися для стягнення боргу.

До таких зокрема відносяться, захист цивільних прав нотаріусом, або ж найтиповіший - звернення до суду.

Нотаріус може захисти право кредитора та стягнути борг в позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого боржника. В подальшому на підставі цього виконавчого напису кредитор стягує борг з боржника.

Якщо ж особа звертається до суду, та суд захищає її права шляхом ухвалення відповідного рішення за результатом розгляду справи в межах строку та процедури, передбаченої законом. Після набрання рішенням суду законної сили, кредитор стягує борг з боржника.

Необхідно зауважити, що в процесі виконання рішення та стягнення боргу на майно боржника та його будь-які активи може бути накладений арешт з метою забезпечення прав кредитора та у подальшому звернення стягнення на це майна, якщо у боржника в достатній сумі відсутні кошти для погашення боргу перед кредитором.

Важливим аспектом у даному питані залишається те, що борг не припиняє своє існування як такий. Припиняє він своє існування тільки у двох випадках, сплата боргу, або ж прощення боргу кредитором.

Якщо ж боржник на виконує свої боргові зобов’язання перед кредитором, такий борг може бути успадкований спадкоємцями. І в подальшому обов’язки сплатити борг перейде у спадок.

Тож, як бачимо, питання повернення боргу законодавцем врегульовано у повному обсязі. Для захисту прав кредиторів існують та діють відповідні правові механізми та інституції, що унеможливлює у свою чергу уникати боргів та порушувати права інших осіб.

З урахуванням наведеного, слід брати до уваги наведене вище, свідомо та відповідально ставитись до своїх обов’язків та не допускати порушення прав та інтересів інших осіб, аби не зазнавати додаткового фінансового тягаря в процесі стягнення боргу в примусовому порядку.