Шлюбний договір є досить давнім інститутів у правовій системі. Поняття шлюбного договору в Україні вперше знайшло своє відображення у Кодексі про шлюб та сім’ю (1992 року). На сьогодні укладання шлюбного договору та всі питання пов’язанні з його виконанням регулює Сімейний кодекс України.

В силу різних поглядів пропозиція укласти шлюбний договір сприймається іншою стороною досить критично з недовірою та відсутністю почуттів зі сторони іншої особи.

Проте, кожен рік в України спостерігається тенденція до укладення шлюбних договорів та збільшення судових справ, що пов’язані із застосування умов шлюбного договору як під час шлюбу так і після його розірвання.

Шлюбний договір – це угода між сторонами, яка регулює майнові відносини, при цьому визначає майнові права та обов’язки. Відповідно до чинного законодавства шлюбний договір може бути укладено як до реєстрації шлюбу та в під час шлюбу.

Саме цим договором можна визначити майнові права та обов’язки подружжя як батьків, порядок користування житлом, права на утримання одного з подружжя, сплату аліментів на утримання дітей та ін.

Шлюбним договором можна визначити правовий режим набутого майна зокрема, нерухомості, автомобілів, банківських вкладів, акцій, доходи від інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доходів цільового призначення, дарунків, коштовностей та інше.

Саме шлюбний договір є досить дієвим механізмом щодо регулювання майнових відносин між подружжям.

Договір є не що іншим як забезпечення своїх матеріальних інтересів в майбутньому.

З упевненістю можна говорити, що однією з найважливіший функцій договору є уникнення майнових конфліктів у майбутньому, які здебільшого виникають після розірвання шлюбу та за час проживання у шлюбі враховуючи ті чи інші життєві обставини.

Законом передбачено, письмову форму та обов’язковість нотаріального посвідчення. Зазвичай встановлюють термін дії договору або ж окремих прав, обов’язків та умов останнього.

Шлюбний договір укладений до шлюбу є чинним з дня реєстрації шлюбу. Якщо ж договір укладено подружжям, то останній чинний з дня нотаріального посвідчення. Важливим моментом є той, що чоловік або дружина може в любий час внести зміни або доповнення.

Проте, трапляються випадки коли чоловік або дружина не згодні вирішити питання змін, то в такому випадку спір підлягає вирішенню в суді, оскільки одностороння зміна не передбачена, що і виступає гарантією при підписанні такої угоди.